Це поради, які допоможуть батькам дітей 2-4 років полегшити виховання.
 Ви коли-небудь намагалися переконати свою трирічну дочку, що не можна п'ять днів поспіль ходити до дитячого садка в костюмі принцеси? Чи, можливо, ви відчували сором, коли дитина закочує істерику в супермаркеті? З такими ситуаціями стикаються багато батьків у перші роки життя дитини. І виховання дитини у такий період – непросте завдання.

2-4 роки життя дитини – непростий час для батьків. Саме в цьому віці діти стають самостійнішими і починають проявляти себе як особистість. Тим не менш, здатність спілкуватися з оточуючими та розмірковувати у них поки що обмежена.
 Психологи стверджують: діти розуміють, що дії мають значення – здійснюючи ті чи інші вчинки, можуть отримати бажане. Діти хочуть заявити про себе так, як вони не могли робити раніше, у дитячому віці. Але проблема в тому, що вони ще не можуть контролювати себе та думати раціонально. Для них це поки що дуже складно.

Розглянемо, які стратегії виховання дітей у віці 2-4 років можуть використовувати батьки, щоб полегшити життя всій сім'ї.

1. Будьте послідовні.
 Порядок та стабільний розклад дають маленьким дітям відчуття безпеки у непередбачуваному світі. Коли дитина знає, що на неї чекає протягом дня, вона поводиться набагато стриманіше і спокійніше.
 Постарайтеся дотримуватись одного і того ж графіка щодня. Це означає, що у дитини повинен бути постійний час для сну, їди, ігор і розваг. Якщо щось змінюється, попередьте про це дитину заздалегідь. Якщо ви скажете йому: «Мама з татом сьогодні ввечері йдуть у гості, з тобою посидить бабуся», це підготує його до змін у порядку і запобігатиме істерики перед сном.
 Послідовні дії також важливі, коли йдеться про дисципліну. Наприклад, коли дитина б'ється на дитячому майданчику, ви вперше кажете йому: «Не можна битися». Щоразу в подібних ситуаціях треба говорити те саме.

2. Уникайте стресових ситуацій.
 На той час, як дитині виповниться рік, ви проведете з нею вже достатньо часу, щоб розуміти, що викликає у неї стрес. Найчастіше це голод, бажання спати чи незвичне місце. Намагайтеся уникати стресових факторів.
 Плануйте свій порядок: наприклад, не варто йти в магазин тоді, коли дитині потрібно лягати спати. Постарайтеся, щоб дитина лягала спати і приймала їжу завжди вдома. Якщо ви з дитиною на вулиці, у вас завжди має бути під рукою їжа на випадок, якщо дитина зголодніє. Ваші прогулянки з дитиною не повинні бути довгими, також не варто стояти з дитиною у довгих чергах. Плануйте вихід з дому заздалегідь, щоб вам не потрібно було поспішати (особливо вранці, коли вам потрібно відвести дитину до дитячого садка, а потім йти на роботу).
 Щоб уникнути стресу, залучайте дитину до процесу. Наприклад, якщо вам потрібно швидко зібратися в дитячий садок, поставте таймер і скажіть дитині, що коли він задзвонить, він повинен одягатися. Або, якщо дитина вередує, ви можете запропонувати їй вибрати, який одяг одягти сьогодні.
 Розмірковуйте вголос і повідомляйте дитині, що на них чекає далі за розпорядком. Діти розуміють набагато більше, аніж можуть сказати.

3. Думайте, як дитина.
 Діти – це маленькі дорослі. Їм складно зрозуміти багато речей, які ми приймаємо як належне. Вони поки що не можуть дотримуватися вказівок, поводитися певним чином і т. д. Якщо ви навчитеся дивитися на ситуації з точки зору дитини, це допоможе запобігти істериці.
 Ви можете сказати дитині: Я розумію, ти не хочеш сідати в автокрісло. Але нам потрібно зробити це, щоб поїхати до дитячого садка». Так ви не змушуєте дитину, а підтверджуєте її почуття. Вам потрібно встановити правила, але зробити це з повагою до дитини. Ви допоможете йому навчитися справлятися з життєвими труднощами, розчаруваннями, правилами та нормами.
 Коли ви даєте дитині вибір, це теж означає, що ви поважаєте її та визнаєте її почуття. Коли він не хоче сідати в машину, запитайте його, що він хоче взяти із собою: іграшку чи трохи їжі. Так він відчуватиме, що має деякий контроль над ситуацією.

4. Навчіться відволікати увагу дитини.
 Маленькі діти не вміють довго концентруватися на чомусь одному. Використовуйте цю особливість на користь. Наприклад, коли дитина грає у футбол у кімнаті навіть після того, як ви кілька разів сказали їй не робити цього, перемкніть його увагу. Запропонуйте йому прочитати його улюблену книгу або продовжити гру на вулиці.
 Батьки повинні створити вдома таке середовище, яке сприяє добрій поведінці дитини. Для цього потрібно не карати його, а пропонувати інші заняття або відвести до іншої кімнати.

5. Робіть для дитини перерви.
Коли дитина погано поводиться, батьки часто відправляють її в іншу кімнату, щоб вона провела там якийсь час. Однак такий підхід погано підходить для маленьких дітей – вони не вчаться гарної поведінки, а починають думати, що вони погані.
 Якщо ви все ж таки застосовуєте такий метод, не залишайте дитину в кімнаті більше, ніж на кілька хвилин. Натомість використовуйте більш позитивні методи виховання. Створіть в будинку безпечне місце, де дитину ніщо не відволікатиме або дратуватиме і де вона зможе протягом декількох хвилин відпочити, поки не відновить контроль над своїми емоціями. Протягом цього часу ви також зможете заспокоїтись.
 Виправляйте погану поведінку дитини, але не забувайте хвалити її за хорошу поведінку. Якщо ви не хвалите його, іноді він поводитиметься погано, просто щоб привернути увагу. Коли ви хвалите дитину за хорошу поведінку, є велика ймовірність, що вона так поводитиметься й надалі.

6. Зберігайте спокій.
  Легко вийти з себе, коли дитина закочує істерику. Але якщо ви втратите контроль, це загострить і так непросту ситуацію. Якщо ви накричите на дитину, це не тільки не принесе їй жодної користі, до того ж ви відчуєте себе винним.
  Зберігайте спокій, навіть якщо дитина впадає в істерику. Скажіть йому спокійним тоном: Я знаю і візьміть на руки. Не демонструйте жодних емоцій у своїй.
  Іноді найкраща тактика – повністю ігнорувати поведінку дитини. Поводьтеся так, ніби нічого не відбувається. Коли дитина зрозуміє, що за допомогою істерики вона нічого не доб'ється, вона перестане кричати, коли втомиться.
  Дитина може довести вас до такого стану, коли вам захочеться його відшльопати. Але дитячі психологи застерігають від таких дій. Коли батьки застосовують тілесні покарання, діти засвоюють, що така поведінка допустима. Так батьки подають приклад того, що дітям не слід робити. Набагато ефективніший спосіб впоратися з поганою поведінкою – переключити його увагу або відвести в іншу кімнату, щоб він заспокоївся.

7. Знайте, коли потрібно поступитися.
Деякі речі у житті дитини не підлягають обговоренню. Він повинен їсти, чистити зуби, приймати ванну та їздити в машині в автокріслі. Не можна битися і кусатися. Але багато інших питань не варті того, щоб сперечатися щодо них. Якщо дитина хоче одягти костюм супергероя в магазин або наполягає, щоб перед сном ви постійно читали йому одну й ту саму казку - поступіться. Коли він отримає те, що хоче, вам буде легко переключити його увагу на щось інше.

Зрештою, зрозумійте, що іноді нормально відчувати стрес через поведінку малюка. Ніхто з батьків не є ідеальним – і ви робите все, що у ваших силах. Згодом ваші зусилля обов'язково принесуть бажаний результат. Будьте послідовними у своїх діях – і цей час настане швидше, ніж ви думаєте.

P/S: Також пропонуємо корисні статті, для Вас і вашої компанії:
Пропонуємо подивитись відео тренінг Корпоративні тренінги з логістики у вашій компанії.
Є цікаве відео тренінг складська логістика , у вашій компанії
А також переглянте , відео тренінг транспортна логістива, від Ярослава Степченкова.